- прокувати
- I див. проковувати.
II -ую́, -ує́ш, док., перех. і неперех.1) Док. до кувати II.2) Кувати (див. кувати II) якийсь час.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прокувати — 1 дієслово доконаного виду обробити метал куванням прокувати 2 дієслово доконаного виду про зозулю … Орфографічний словник української мови
прокований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прокувати I … Український тлумачний словник
кувати — I 1) (б ючи молотком, надавати металові потрібної форми), виковувати, викувати, сковувати, скувати, проковувати, прокувати, клепати, виклепувати, виклепати 2) див. підковувати II (про зозулю), кукати, кукукати … Словник синонімів української мови